настрій...кажуть, він буває завжди, тільки питання який він...на рахунок мого то він....він скоріше всього чякись абстрактний. ....день сьогодні здається напрочуд довгим. це напевно через біль...та завжди....оли хочеться щоб все промайнуло як одна мить, вонол затягується на цілу вічність....
БІЛЬ....ціаве слово, БЕзпорадний людський організм....здається, це яась майчня...але не хочу стирати, адже дальше тоді можна вже й не писати....я думаю про НЬОГО цілий день...але сьогодні мій діагноз стабільний...справді, мені вже раще....я навчилася посміхатися....алене до людей, їм я більше ніколи не буду посміхатися, вони всі підступні і зрадливі, вони не заслуговують на мою усмішку...сьогодні я посміхнулась до свого собачки...сама здивувалась, бо здається він посміхнувся мені у відповідь...він - це єдина жива істота яа мене розуміє, яка можеь вислухати мене, і....нікому не розпатякати......так так....це маячня......